Наче з іншої планети: сім найдивніших місць ЮНЕСКО, які важко повірити, що існують

Наче з іншої планети: сім найдивніших місць ЮНЕСКО, які важко повірити, що існують

У світі є місця, які більше нагадують декорації фантастичних фільмів, ніж реальні туристичні пам’ятки. Серед об’єктів Світової спадщини ЮНЕСКО знайшлися кам’яний ліс заввишки з багатоповерхівку, загадкове місто на штучних островах і пустеля, де збереглися скелети стародавніх китів.

Список Світової спадщини ЮНЕСКО охоплює не лише знамениті палаци, стародавні храми та історичні центри міст. До нього також входять природні й архітектурні об’єкти, які вирізняються незвичайним походженням, химерними формами та загадковою історією.

Одним із таких місць є Хед-Смешт-Ін-Баффало-Джамп у Канаді. Це стародавня територія полювання корінних народів Північної Америки, де протягом тисячоліть використовували природні скелі для полювання на бізонів.

Мисливці заганяли великі стада до краю урвища, звідки тварини падали вниз. Після цього люди збирали туші біля підніжжя скель.

Незвичайна назва місця пов’язана з легендою про чоловіка, який захотів спостерігати за полюванням зблизька, але загинув під стадом бізонів.

Археологічні дослідження виявили тут глибокі шари кісток тварин. За оцінками ЮНЕСКО, вони свідчать про використання території для полювання протягом майже шести тисяч років, хоча був і тривалий період, коли ця практика припинялася.

Ще один незвичайний об’єкт розташований у Федеративних Штатах Мікронезії. Стародавнє місто Нан-Мадол, яке часто називають «Венецією Тихого океану», збудували безпосередньо на кораловому рифі.

Комплекс складається з кам’яних споруд, розташованих на 92 штучних островах у лагуні поблизу острова Понпеї. Між ними проходять канали, які й дали місту його назву.

Нан-Мадол досяг розквіту приблизно між 1100 і 1628 роками, коли цією територією правила династія Сауделерів. Після її падіння у XVII столітті місто поступово занепало.

Особливу цікавість дослідників викликають величезні кам’яні блоки, використані для будівництва. За даними Смітсонівського інституту, загальна маса каменю в комплексі становить приблизно 750 тисяч тонн.

Досі увагу привертає питання, як будівельники перевозили такі масивні матеріали водою. Через незвичайне розташування та вигляд руїни нерідко порівнюють із легендарною Атлантидою.

Нан-Мадол також пов’язують із творчістю письменника Говарда Філліпса Лавкрафта. Стародавнє місто стало одним із джерел натхнення для його знаменитого оповідання «Поклик Ктулху».

Незвичайні об’єкти Світової спадщини є й у Німеччині. Зокрема, ЮНЕСКО охороняє шість житлових комплексів Берліна, зведених у період із 1910 до 1933 року.

На перший погляд ці будівлі можуть здаватися звичайними житловими кварталами. Однак вони стали важливими прикладами модерністської архітектури та нових підходів до міського планування.

Архітектори використовували плоскі дахи, незвичайні планувальні рішення та нові для свого часу технічні й санітарні стандарти. Головною метою було поліпшення житлових умов населення.

Саме ці комплекси вплинули на розвиток соціального житла в Німеччині та інших країнах. Вони продемонстрували, як архітектура може змінювати повсякденне життя містян.

Зовсім інший вигляд має кам’яний ліс Шилінь у Китаї. Це величезна територія з гострими кам’яними стовпами, які нагадують дерева, перетворені на камінь.

За наявними оцінками, незвичайний ландшафт почав формуватися приблизно 270 мільйонів років тому. Висота окремих кам’яних утворень сягає від 20 до 50 метрів.

Гострі скелі піднімаються просто із землі, створюючи враження справжнього скам’янілого лісу. ЮНЕСКО вважає Шилінь одним із найхарактерніших прикладів подібних природних утворень у світі.

Ще більш неземні краєвиди можна побачити на архіпелазі Сокотра, який належить Ємену. Він розташований приблизно за 250 кілометрів на схід від Сомалі та за 338 кілометрів на південь від Ємену.

Архіпелаг відомий незвичайними рослинами й тваринами, піщаними пляжами, вапняковими печерами та гірськими ландшафтами. Тривала ізоляція сприяла формуванню тут особливого природного світу.

Найвідомішим символом Сокотри стало драконове дерево. Воно має химерну форму крони, яка робить рослину схожою на велетенську парасольку.

Свою назву дерево отримало завдяки червоній смолі, яка витікає зі стовбура після пошкодження. Незвичайна рослинність створює враження, ніби архіпелаг розташований на іншій планеті.

На Сокотрі проживає приблизно 40 тисяч людей. Завдяки природним особливостям архіпелаг привертає увагу любителів піших походів, дайвінгу, серфінгу та спостереження за дикою природою.

Ще один незвичайний об’єкт ЮНЕСКО розташований у німецькому місті Альфельд. Йдеться про фабрику «Фагус», яку спроєктував архітектор Вальтер Гропіус у 1910 році.

На відміну від традиційних промислових споруд початку XX століття, будівля має великі скляні поверхні та відкритий простір. Одним із головних задумів архітектора було максимальне використання природного денного освітлення.

Фабрику вважають важливим попередником архітектурного стилю баухаус. Її новаторські рішення вплинули на подальший розвиток промислової архітектури в Європі та Північній Америці.

Сьомим незвичайним місцем стала Долина китів, або Ваді-аль-Хітан, у Єгипті. Серед пісків Сахари тут збереглися скам’янілі рештки давніх китів.

Сьогодні ця територія є одним із найпосушливіших регіонів світу. Проте приблизно 50 мільйонів років тому значна частина сучасного Єгипту перебувала під водами стародавнього океану.

Саме тому посеред пустелі можна знайти кістки морських тварин, які жили задовго до появи людини. Перші такі рештки виявили тут у 1902 році.

Долина китів розташована приблизно за 150 кілометрів на південний захід від Каїра. Нині територію облаштовано як музей просто неба, де відвідувачі можуть побачити скам’янілості предків сучасних китів.



🌟 Читайте «Експерт» у своєму смартфоні — додайте нас в Google Discover

Автор admin

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *