Школи можуть перейти в освітні хаби під час блекауту: МОН визначило 5 сценаріїв

Школи можуть перейти в освітні хаби під час блекауту: МОН визначило 5 сценаріїв

Українські школи отримали п’ять сценаріїв роботи на випадок відключень електроенергії різної тривалості. Якщо блекаут затягнеться більш ніж на 72 години, учнів можуть закріплювати за спеціально визначеними освітніми хабами.

Міністерство освіти і науки розділило можливі відключення світла на п’ять рівнів залежно від їхньої тривалості.

Якщо електроенергії немає менш ніж дві години, школа може продовжувати роботу з локальними обмеженнями.

За відключення від двох до шести годин рекомендується скорочувати тривалість уроків і залишати живлення лише для критично важливих систем.

Якщо світла немає від шести до 24 годин, очне навчання можуть продовжувати енергонезалежні заклади.

Інші школи у такій ситуації можуть переходити на дистанційний або асинхронний формат.

За блекауту тривалістю від однієї до трьох діб дітей рекомендують збирати на базі освітніх хабів або шкіл, які мають достатній запас автономності.

Найскладніший сценарій передбачений для відключень понад 72 години.

У такій ситуації засновник закладу має затвердити тимчасову мережу освітніх хабів і визначити, за якими з них будуть закріплені учні.

При цьому остаточні рішення школи мають ухвалювати з урахуванням безпекової ситуації та власних технічних можливостей.

Окремі вимоги стосуються запасів води, продуктів і підтримання тепла.

Школи мають бути готові сформувати запас питної та технічної води, а також продуктів тривалого зберігання щонайменше на 48 годин.

Під час тривалих блекаутів пріоритет очного навчання рекомендують надавати учням початкової школи, а також 5, 9 та 11 класів.

Локальний алгоритм переходу між різними форматами навчання визначає педагогічна рада конкретної школи.

У Вінниці, наприклад, передбачили окремий сценарій на випадок одночасної відсутності електроенергії та газу за температури мінус 15°C.

Усі 44 комунальні школи міста забезпечені генераторами.

На їхню роботу у 2026 році в міському бюджеті заклали 5,565 млн гривень.

Із цієї суми 4,366 млн гривень передбачили на пальне, 757,3 тисячі — на сервісне обслуговування генераторів, ще 442 тисячі — на майданчики та електромонтажні роботи.

Частину потужних генераторів Вінниця отримала від німецького міста-партнера Мюнстера.

Вони дозволяють не лише підтримувати навчальний процес, а й забезпечувати приготування гарячої їжі, водопостачання та опалення.

Батькам радять заздалегідь перевірити доступ дітей до цифрових платформ, зокрема «Мрії», Google Classroom, Moodle та Microsoft Teams.

На випадок одночасного зникнення світла й інтернету школам також рекомендують мати друковані навчальні матеріали.

Під час занять в укриттях тривалість уроків може скорочуватися до 30–40 хвилин.

На Вінниччині на підвищення енергостійкості закладів освіти спрямували 1,2 млрд гривень.



🌟 Читайте «Експерт» у своєму смартфоні — додайте нас в Google Discover

Автор player

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *