Колишня лікарка Рівненського пологового будинку Тетяна Тимошенко за два з половиною роки підприємницької діяльності отримала близько 17 млн грн доходу, свідчать декларації її чоловіка Івана Тимошенка, який фігурує в антикорупційному розслідуванні «Карфаген». Жінка заперечила, що заробляла такі суми, тоді як правоохоронці перевіряють, чи могли підприємства близьких осіб використовувати для легалізації незаконно отриманих коштів.
Тетяна Тимошенко зареєструвалася як фізична особа-підприємець у серпні 2023 року. Серед заявлених видів її діяльності були постачання готових страв і торгівля меблями. Уже за перші чотири місяці роботи, відповідно до декларації чоловіка, її дохід становив 4,7 млн грн.
Наступного року задекларована сума зросла до 5,9 млн грн, а у 2025 році досягла 6,4 млн грн. Загалом за цей період у деклараціях Івана Тимошенка зазначено близько 17 млн грн доходів його дружини від підприємницької діяльності.
Водночас задекларований дохід ФОП не тотожний особистому прибутку: із цієї суми підприємець може оплачувати товари, послуги та інші витрати на ведення бізнесу. Розмір фактичного прибутку Тетяни Тимошенко з наведених декларацій встановити неможливо.
У жовтні 2025 року вона припинила підприємницьку діяльність, а в серпні 2026-го знову зареєструвала ФОП. Цього разу основним видом діяльності стало надання нерухомості в оренду.
До відкриття бізнесу Тетяна Тимошенко працювала лікаркою. Вона закінчила Буковинський державний медичний університет і працювала в Рівненському пологовому будинку. Востаннє зарплату від цього медзакладу, згідно з деклараціями її чоловіка, вона отримувала у 2020 році. Тоді було задекларовано 1873 грн.
Журналісти звернулися до Тимошенко, щоб з’ясувати, яким бізнесом вона займалася та за рахунок чого отримала зазначені в деклараціях доходи. На запитання про мільйонні суми жінка відповіла зустрічним запитанням про заробіток журналістки.
Пізніше Тимошенко заявила, що не отримувала таких великих сум, хоча журналістка наголосила, що вони вказані в деклараціях її чоловіка. Після повторного запитання жінка попередила, що звернеться до адвоката, якщо їй зателефонують знову.
Підприємницька діяльність близьких осіб фігурантів справи «Карфаген» становить інтерес і для антикорупційних органів. Прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Микола Карась повідомив, що слідчі перевіряють можливі шляхи руху грошей, зокрема через рахунки ФОПів.
За версією слідства, Сергій Кропива, який обіймав посаду заступника начальника Департаменту міжнародного співробітництва Офісу генерального прокурора, міг із липня 2023 року легалізовувати хабарі та незаконні винагороди, ймовірно отримані під час роботи в Одеській обласній державній адміністрації. У той самий період там працював і Іван Тимошенко.
Правоохоронці з’ясовують, коли саме близькі до фігурантів особи відкривали свої ФОПи та чи відповідали задекларовані операції реальній господарській діяльності. Також перевіряють банківські перекази, внесення готівки на рахунки та майно, оформлене на родичів або інших довірених осіб.
За словами Карася, слідство має встановити, чи могли такі підприємницькі структури використовуватися для операцій, подібних до тих, які правоохоронці досліджують за період кінця 2025-го та 2026 року. Сам факт реєстрації ФОП або отримання значного задекларованого доходу не доводить причетності підприємця до незаконних операцій.
На початку вересня НАБУ та САП провели антикорупційну операцію «Карфаген». За версією САП, Сергій Кропива міг забезпечувати прикриття діяльності шахрайських колцентрів. Правоохоронці також заявляли про ймовірну підтримку його дій з боку колишнього генерального прокурора Руслана Кравченка. Ці обставини є предметом розслідування, а не встановленими судом фактами.
У справі також фігурує Іван Тимошенко. За даними САП, він міг допомагати Кропиві з побутовими та організаційними питаннями, збирати кошти серед колег і знайомих на подарунки, а також брати участь у виборі мотоцикла Harley-Davidson для нього.
🌟 Читайте «Експерт» у своєму смартфоні — додайте нас в Google Discover
