Автор player 
Біля північно-західного узбережжя Іссик-Кулю археологи досліджують руїни середньовічного міста, яке приблизно 600 років тому опинилося під водою. Серед знахідок — цегляні будівлі, жорно, кераміка та великий мусульманський цвинтар.
Підводну пам’ятку виявили неподалік села Тору-Айгир у Киргизстані. У листопаді 2025 року експедиція підтвердила, що на глибині від одного до чотирьох метрів лежать залишки великого поселення.
Саме озеро Іссик-Куль сягає приблизно 668 метрів завглибшки й належить до найглибших на планеті. Однак місто знайшли на мілководді біля берега, тому дайвери можуть працювати без складного обладнання для глибоководних занурень.
Археологи обстежили чотири ділянки дна. На кожній вони зафіксували споруди та предмети, які свідчать про тривале проживання людей, а не про випадкову появу окремих речей у воді.
В одній частині поселення збереглися конструкції з обпаленої цегли. Усередині будівлі знайшли жорно для подрібнення зерна. Така знахідка вказує на повсякденне господарство мешканців і виробництво їжі безпосередньо в місті.
Поряд лежать кам’яні стіни, дерев’яні балки та руїни великої громадської споруди. За особливостями її будови дослідники припускають, що це могла бути мечеть, медресе або лазня. Точне призначення будівлі ще не встановили.
На іншій ділянці дна розташований мусульманський цвинтар площею близько 5,7 гектара. Археологи знайшли останки двох людей, похованих обличчям у напрямку Мекки відповідно до мусульманської традиції.
Поховання попередньо датують XIII–XIV століттями. Саме в цей період іслам активно поширювався в регіоні, хоча населення міста могло бути релігійно неоднорідним.
Серед можливих громад, що жили в поселенні, дослідники називають прихильників тенгріанства, буддизму, ісламу та несторіанського християнства. Остаточних доказів складу населення поки немає.
Історію міста пов’язують із Караханідською державою, період якої в регіоні почався у X столітті. Поселення могло існувати протягом кількох століть і бути одним із пунктів торговельної мережі Великого шовкового шляху.
На дні також виявили круглі й прямокутні споруди з глиняної цегли. Різна форма будівель може свідчити про кілька етапів забудови, коли місто розширювалося або перебудовувалося.
Серед кераміки археологи виділили великий цілий кум — традиційну посудину для зберігання води та продуктів. Збережені предмети допоможуть дослідити побут людей, які жили на узбережжі Іссик-Кулю до затоплення.
Причину зникнення міста поки не встановили. Для точнішого датування експедиція підняла з дна зразки ґрунту, деревини та інших органічних матеріалів.
Дерев’яні залишки досліджуватимуть методом дендрохронології, який дозволяє визначати час за річними кільцями. Інші зразки перевірять за допомогою радіовуглецевого аналізу.
Одна з головних версій пов’язує затоплення із сильним землетрусом на початку XV століття. Дослідник Національної академії наук Киргизької Республіки Валерій Кольченко припускає, що підземні поштовхи могли спричинити занурення частини берега разом із поселенням.
Іссик-Куль розташований у сейсмічно активній зоні Тянь-Шаню, де регулярно відбуваються землетруси. Водночас археологи не відкидають, що до катастрофи частина міста вже була покинута, тому доказів масової загибелі населення немає.
Подібні підводні пам’ятки знаходили й в інших країнах. Під озером Цяньдао в Китаї лежить приблизно 600-річне місто Ши-Чен, відоме як «Місто Лева». Там збереглися вулиці, міські ворота, кам’яні арки та різьблені фасади.
Ши-Чен затопила не стихійна катастрофа. Місто опинилося під водою після створення штучного озера під час будівництва гідроелектростанції.
Інші великі міста Шовкового шляху знайшли в гірській місцевості Узбекистану. Їх виявили за допомогою повітряного лазерного сканування, яке показало масштаби середньовічних поселень на торговельних шляхах Центральної Азії.
Ще один приклад прихованого поселення дослідники зафіксували в пустелі Руб-ель-Халі. Руїни віком близько п’яти тисяч років лежали під кількома метрами піску, а знайти їхні структури вдалося за допомогою радарного обстеження без суцільних розкопок.
Наступні підводні експедиції мають визначити справжні межі міста в Іссик-Кулі. Археологи планують дослідити більшу площу дна, щоб відтворити вигляд поселення в період розквіту й з’ясувати, як воно змінювалося перед затопленням.
🌟 Читайте «Експерт» у своєму смартфоні — додайте нас в Google Discover